Поки бідони молоком наповняли,
Нужденні брали й казали,
Що ви хороші.
Та раптом доїтися ви перестали.
Ви приносити мали
Великі гроші.
Не до кінця, виявилось, готові.
Ганьба корові!

Вчорашні найкращі стають найгіршими —
На базар їх або на мʼясо!
Їх замінити хитрують іншими —
Апетитити зажерливих зашкалюють часом.

До байдужих нема претензій,
Даремно подачок від них чекати,
Навіть вбивцям прощають у певному сенсі —
Хто раніше давав
І перестав,
Той винуватий.

(Дружина сказала: «Це життя.»)