482 Ukr
Кохають за вроду, увагу, ніжність,
Нас з тобою зблизив папір.
Потім прийшли турбота і вірність, 
А спершу був тест і написаний твір.
Прекрасна душа ховала погляд, 
Соромилась слів, мовчала. 
Не випадково опинились ми поряд —
Я на аркуші душу твою прочитала.
В мій бік не дивися, не кажи нічого,
Я знаю, ти мій, між нами магніт.
Ні тобі, ні мені не треба нікого,
Лиш тобою і мною наповнений світ.