Жаліти дерево, чи йому заздрити?
Кому з нас краще, а кому гірше?
Як я, не ходить, щоб на мене вилазити,
Та вище від мене і масою більше.

Я мандрую по світу і скрізь буваю,
Насичую очі і стани для тіла,
Переважно відсутній, дім полишаю,
Воно ж йому вірне, до землі прикипіло.

Зупинюсь і я, покладуть у скриньку,
Його ж спиляють, на частини поріжуть —
Людям шукати свою зупинку,
А дерева свою залишуть.