Давайте про неї забудемо.
Скільки можна? Три роки війни!
Повернімось до миру, за яким так тужимо,
Ніби йде до весни, а не до зими.

Навіщо депресувати
І на інших навівати нудьгу?
Давайте співати
І танцювати,
Горя не помічати,
Не звертати уваги на біль і біду.

Співаю, танцюю, по барах гуляю,
Веселюся, жартую, бо я — оптиміст.
Та від втомлених осуд лише зустрічаю.
За байдужість — ненависть, злобу і злість.