То Ліна читала душу свою,
Віршами її виливала —
Будила твою,
Розібратися в сОбі мене закликАла.

Ти хто? До чого покликаний?
По її стежинах пройтись не завадить.
Який візерунок ще й досі не витканий,
Хай сумління твоє і тобі порадить.

Знайди себе і мені допоможеш.
Не соромся за примітив.
Примножила Ліна і ти примножиш,
Я й твоїх потребую віршованих слів.