Під ковдрою нічних світів
Я раптом зрозумів,
Що радий бурі.
І не тому, що Хелловін,
Бо думи зОвсім не похмурі,
А тягне Богу на поклін.

Душа аж рветься на зустріч вийти вітру —
І ось він зашумів.
Зашелестів по верховіттю —
Мене почув і відповів.

Кружляй, вируй, стрімкий, поспішний.
Ти сильний — знаю, ти такий.
Не нинішній, ти вічний —
Не молодий і не старий.
Здіймай мене, чекаю.
Але нічого не ламай.
Я й сам багато наламаю.
Зміцняти краще помагай.

418–8

Зустрічаючи чергову проблему,
На долю ображаєшся.
Наткнувшись на рішення схему,
Собою пишаєшся.

Недругами і ворогами
Виглядають подразники —
Намагаєшся їх оминати.
Без згоди їм в співучасники
Неможливо зростати.

Останній виклик —смерть.
ТАк хочеться жити!
Виходить, поки не вмер,
Вчися зі смертю дружити.