Я бачив листок, від гілки відірваний,
Що чіплявся за інші — відмовлявся падати.
Братами затриманий і навіть обійманий,
На прощання прагнув востаннє погладити.

Фатальний вітер з долини дув,
І батько клен руками струшував.
Про сина забув,
Ніби й батьком не був —
Гинути змушував.

Нічим не поможу тобі, листочку —
Я й сам вишу на присохлому хвостику.
З тобою ще стрінемось, там, за горбочком.
По дорозі до вічності
На слизькому мостику.