Було слово спочатку
З хорошим началом.
Та звикли до нього —
Уже не шипить.
Поставили крапку,
Зробили загАлом.
Не треба нічого —
В куточку лежить.

Іржею покрилось,
Пліснява з’їдає.
І відсихає
Без нього язик.
Насущне віджилось
І сили немає,
Отак пропадає
Без слів чоловік.

ЩОсь він говорить
Діловим виглядає,
Бігає, ходить,
Щось пише, шумить.
Думає твОрить,
Та сенсу не знає.
Пічку наповнить —
А воно не горить.