СЛОВО жар-птицею в сад залетіло,
До світанку, щоб ніхто не злякав.
Між листям думок на мить засвітило,
Полумʼяну пірʼїну в траві загубило —
Запрошення-натяк,
Щоб мрію шукав.

Не мета, а процес зігріває душу.
Стежить з-за рогу задоволений птах,
Як навколо за ним оглядатися мушу
В подуманих, сказаних, почутих словах.

Ховайся і клич та не згав моменту
В моєму похилому віці
Віддатись своєму студенту —
Чекати на фінішній стрічці.