Мене нема
В країнах, містах і селах,
Серед тих, кого б’ють, хто б’є,
В товариства сумних і веселих
За винятком тих, де я є.

Я є в думках про сЕбе, про рідних,
Про їжу, про воду й повітря,
Про мікрон і про Всесвіт, про Бога й зневіря,
Про живих і про мертвих, про багатих і бідних.

В думках я в країнах, містах і селах,
Серед тих, кого б’ють, хто б’є,
В товариства сумних і веселих
Хвилювання моє.
Все мною наповнене
І до мене притягнене.
Хто скаже нема мене?
Всесвіт це я.
Я Є!