Оксамитові тіні смерек,
Розмальовані природою гори,
Довірливий клекіт лелек,
За просторами знову простори.

Шедеври на вітринах красот
Так і просяться на полотна.
Раптом збоку задзюрчав струмок
І заспівала
Душа безтурботна.

Чарівність Карпат так манить,
Всю гріховність знімає з тебе…
Як до краю любов так болить,
То як же болітиме небо?