Не епіграф з поясненням,
Що читатимуть,
І не меню, що їстиму,
А попередження,
Що на підносах
ДУші нам подаватимуть,
Силу жити у них,
Енергію від Творця
І Істину.

На рівні відчуттів
Що не нюхаєм,
Бачим чи чуємо,
Смакуємо чи торкАємо —
Ми не просто існуємо,
А завжди споживаємо
Кимось пожертвуване.
В агоніях хтось терпів
І ми тЕрпимо.

Не просто дихай
І не просто живи,
З громАми чи тихо —
Від сЕбе рви,
Кимось дароване
Бережи і цінуй,
До сЕрця спрямоване
Обіймай і цілуй.