252 Ukr
Наша бабуся —
Добра помІщиця 
Все, що має, всім роздає.
І дуже 
Від того тішиться,
Розтринькує родинне,
Зокрема моє.
Рідні на неї
Ображаються,
Бо пускає по світу 
Нас бідними.
Та вона не кається,
І каятись 
Не збирається,
Каже, що намагається 
Ростити нас гідними.
Не розраховувати 
На спадщину,
А на свої сили,
Щоб не стали
Ледачими
І в людей не просили.