День, щока планети
Шукає світла,
Полум’я зорі
Закутане
У холоду тенетах,
Чи то внизу,
Чи то вгорі.
Тримаючись
За руку сонця,
Щоб не зірватись
З кладочки орбіт,
Шукає в просторі віконця,
Не зупиняє свій політ.
Коли ж нарешті вздріє
Намічену мету?
А сонце в танці гріє:
«Довірся, доведу».