228 Ukr
Нема основи,
Хоч майстрів багато.
І заплАтять кожному
За простій.
Та знаходжу, що й сам
Також винуватий,
Хоч я тут ніхто
І проєкт не мій.
Найкраще сховатися
За чужими спинами,
Хай мастИть собі голову
Розгублений бос.
Мудрі мовчать,
Виглядають невинними,
Хоч за хвильку не втримає,
ОбІрветься трос.
Планету на волоску
Ні на чому повішено,
Та чомусь вину
І мені приписано.