Poems
* * *
Не обов’язкова
Відповідь відразу.
Дай пережувати.
Щоб не викликАти відразу,
Краще почекати.
В спішці —
Помилка.
Лишня напруга.
Зламана стрілка,
Втрачаєш друга.
Не спіши сам
І не спіши його —
Дозволяй словам
Досягати свогО.
* * *
І один у полі воїн,
Якщо в ньому дух Самсона.
Він знайде потрібну зброю
Нападу і оборони.
Та найбільшу силу має
Двосторонній гострий меч.
Слово стіни розбиває,
Коли істину речЕш.
Перед ним брехун і злодій
Опускають руки.
5 осіб чи 6 народів
Відкидають стріли й лУки.
* * *
Людина заздрить,
Бог ревнує.
Ревнувати може й людина.
Ревнителя навернення наше турбує.
А заздрити собі
Він не має причини.
Бо Він світу володар,
Ми Його власність.
Чи може господар
У заздрощі впасти
Самому собі? Чи вкрасти
В самого себе?
Або покласти
Не там,
Де Йому треба?
* * *
Себе піднімеш,
Себе і кинеш.
Потрібне зустрінеш,
Піддашся — припиниш.
Виглянеш — побачиш,
Прислухаєшся — почуєш.
Полюбиш — пробачиш,
Постукаєш — заночуєш.
Спіткнешся — впадЕш,
Захочеш — попросиш,
Відштовхнешся — стрибнеш.
Вибирай, що хочеш.
* * *
Розумний знає,
Мудрий вживає.
Знанням починається,
Знанням і кінчається.
Знає сперматозоїд,
Як запліднИти,
Знає астероїд,
Як дотла згоріти.
Початок знає,
Як фінішем стати.
Живе вмирає,
Бо знає,
Як воскресати.
* * *
Думаєш про мене,
Палячи сигарету,
Невдачею називаєш.
Букв не бачучи, читаєш газету.
На себе злий,
Бо мене не знаєш.
Від вікна не відходиш —
Виглядаєш менЕ.
Нічого не зробиш,
Ця біль не мине.
Алкоголь не розрадить,
Не спасе анаша.
То життя барикади
Трощить душа!
* * *
Я ловлю тебе,
Ти ловиш мене.
Лякаєш безстрашних.
Ловиш вчора майбутніх,
А завтра вчорашніх
В сакральному місці,
Що зветься Ніде.
Нас цілий табун —
Не побачиш нікого.
ДорОга широка —
Поля та ліси.
На місці бігун
З ногами безногий,
Сліпий кароокий,
Потвора краси.
Без краю і меж
Полохливий відважний
Замкнутий в коло ланцюг.
Із лінійних мереж
В купу збитий протяжний
Схоплений неосяжний
Без пояснення дух.
* * *
День Валентини з точки зору мужчини (-:
Друга моя половинко,
Змісту життя повнота,
До мети спрямовуєш стрімко,
А без тебе й мета не та.
Ти — до ручки сокира,
Зубчики до ключа.
Для написання чорнило,
Для самотнього тіла душа.
Для ослабленого спроможність,
Паливо для двигуна,
Ти проганяєш самотність,
Тому ти така дорога.
* * *
Тривога дня,
А може й днів
НОчі розбУрхала,
Забирає спання,
Позбавляє снів —
Думи розштурхала.
Миру душа шукає,
В ліжку крутиться,
В холодильника заглядає.
Чи не взнає,
Як від безсоння відкУпиться.
Потрібна відповідь,
Поправка на поведінку.
НалЕжиться, нахОдиться, вИсидить,
Щоб повернутись до відпочинку.
* * *
Під кригою сну
Неофіліт
Будити і не збирається.
Сплю,
А миру бандит
Кличе
І тут же ховається.
Лоскоче
Підсвідомість істина,
Прогавиш, —
Тінню майнЕ.
Захочеш
Зловити немислиме —
Телефона підставиш —
Щось в нього й впаде.
Рибалка
Поплавка не випустить,
Увага —
Рибалки єство.
Шпаргалка
Обшліфує і вичистить.
І проголОсиш пAлко —
У сні прийшло.
Мисливець за снами
З іншої реальності
Тягне ідеї.
Нестандартними думками
В їхній повчальності
Складає трофеї.
Ти — не ти.
І здобич
Тобі дарована.
Тобі посвітили —
Іншим світи.
Хай побачить світи
І промені з висоти
Душа зачарована.
Твоя і поряд,
Цей фільм
Не для кожного.
Його огляд —
Заповнення порожнього.